Стаття із книги "Рожнів: Нариси історії села"

Автор:Танасій Михайлович Магдич        

        Магдич Танасій Михайлович народився 15 травня 1933 р., навчався у Рожнівській школі. У 1945 р. загинув батько, а у 1950 р. від туберкульозу померла мама. Залишився один без родини, закінчив 7 класів.

        Його влаштували помічником кіномеханіка у Рожнові в сільському Народному Домі. Отримував зарплатню 360 карбованців, так пропрацював до грудня 1951 р. Потім закінчив курси бракирів, приїхав у Жаб’є, звідки його скерували приймати ліс у с. Зеленому (Явірник).

       Працював на лісосіці - приймав ліс і здавав цей ліс сплавникам. Потім здав на права кіномеханіка і перейшов працювати на кінопересувку. Ця кінопересувка обслуговувала с. Зелене, лісопункт Явірник та Буркут, а також інколи демонстрували фільми прикордонникам. Працював кіномеханіком до осені 1952 р., поки не призвали його в армію. Служив у сонячній Туркменії спочатку начальником радіостанції, а потім кіномеханіком.

Засновник аматорської кіностудії "Черемош" Магдич Танасій Михайлович

       Якось прочитав у газеті про книгу “Як самому зняти кінофільм”. Ця книжка для нього стала великою радістю, багато разів перечитував її та мріяв про кіно, але це все було марно в той час, адже любительських кінокамер не було в продажу. Така книжка була єдиною в Союзі, він зберігає її до теперішнього часу в своїй бібліотеці, і ця перша книга супроводжувала його по всіх місцях праці після армії.

       Коли я служив у армії, то випали великі сніги, моя старенька хата не витримала снігу і завалилася. Після закінчення служби в армії я не міг повернутися до рідної хати, бо вона була розвалена.

       Потім працював в управлінні “Стальмонтаж” монтажником. Вліті працювалось дуже добре, а взимку дуже холодно на висоті, звикалось до всього. У 1957 р. поїхав у відпустку у рідні краї. У відпустці я одружився, дружину залишив удома, а сам поїхав на роботу, бо на роботі обіцяли квартиру.

       Потім поїхав на відбудову шахт у Ростовську область. Через декілька днів того, хто мав сім’ю, повели показувати квартири зі щойно пофарбованими підлогами. Нам вручили ордери на квартири. Перше враження від шахти було добрим, штрики (тунелі) були освітлені денними лампами, вугілля ще не добували, тому що добудовували шахту.

       Приїхала дружина, поселились в квартирі, одразу влаштувалася на роботу в дитячий садочок медсестрою. Була повна гармонія радості. Магазини повнилися продуктами, шахтарів забезпечували за першою категорією. В той час шахтарі працювали по 6 годин. Робота подобалась, хоча небезпечна, але людина до всього звикає. А найголовніше, що в шахті однакова температура як взимку, так і влітку. Зарплатня була достатньою. Кожен рік ми з дружиною їздили у відпустку в рідне с. Рожнів, до батьків дружини. Я був дуже задоволений роботою, міг допрацювати до шахтарської пенсії, але не так то сталося. Уже відпрацював п’ять років у шахті. Поїхали ми на п’ятому році у відпустку в с. Рожнів. За час відпустки я отримав ділянку під забудову хати, заклали фундамент на хату і поїхали на роботу. Працював у шахті, а думки летіли в Рожнів.

        У 1962 р. ми переїхали в рідне село Рожнів. Дружина влаштувалася на роботу в Рожнівську поліклініку медсестрою, а я знайшов роботу лаборанта в Рожнівській школі. Тут у мене платня була низькою, але я був задоволений, що через десять років повернувся у рідне село. На зароблені в шахті гроші я побудував власну хату. Працюючи лаборантом я ще вів гуртки радіотелеграфістів у школі. Дев’ять років ми отримували перші місця в області, їздили на змагання з радіоспорту в м.Київ, м. Чернігів.

        У 1968 р. школа закупила кінокамеру “Київ 16-С” і ми організували перший кіногурток у школі. Перші відзняті і проявлені кіноплівки були продемонстровані на екрані - радості не було меж. Згодом їздили в область на кінолюбительські конкурси. В області нам порадили створити сільську любительську кіностудію. Виділили в Народному Домі дві кімнати, з області нам передали кінокамеру “Красногорськ”. І так ми працювали на громадських засадах дванадцять років. У 1980 р. Міністерство культури присвоїло колективу звання народної аматорської кіностудії “Черемош”. Я перейшов працювати в Народний Дім ім. А. Красовського. У 1984 р. закінчив курси в інституті підвищення кваліфікації працівників культури Міністерства культури України в групі народних самодіяльних кіностудій”.

Грамоти отримані кіностудією "Мрія- Черемош" за часу керування Танасієм Михайловичем

        Кіностудією “Черемош” зняті такі кінофільми: “Володарі корони”, “Говерла”, “Зірниця”, “НОП на присадибі”, “Дружба”, “Землі потрібен мир”, “Шлях у 18 років”, “Зустріч”, “Полонинський хід”, “Зустріч з безсмертям”, “Колодій”, “Лелека” та мультфільми “Заглянемо в минуле”, “Протест”.
Відеофільми, зняті кіностудією: “Дивосвіт”, “Коляда 2004”, “Школа ім. Ф. Погребенника”, “Вечір пам’яті Д. Луценка”, “Вшанування ювілярки”, “Коляда 2005”, “День захисту дітей”, “Освячення Храму”, “Я не сам”, “600 років Рожнову”.

Газетні вирізки повіствуючі про діяльність кіностудії