в основі – «Звіт» розвідувально-аналітичної служби УПА по Косівському надрайону за перший квартал 1950 року

КОМСОМОЛ

      Партія при помочі шантажу, залякувань, терору, а навіть побиття добилась того, що в поодиноких селах Косівського району є досить поважне число комсомольців. В більшій часті комсомольці по селах є майже недіяльні. Багато вписалось тому до комсомолу, щоб відчепитись від переслідувань і т.п. Наприклад, комсомольська організація при середній школі в с. Рожнів є досить чисельна, однак комсомольці не проявляють жодної діяльності. Вписались до комсомолу, щоб використати тільки науку в школі, бо некомсомольців до СШ не приймали, а як і приймали кого, то на кожному кроці був переслідуваний.

     А тепер погляньмо, як організувалась комсомольська організація в с. Річка Косівського району. До школи приходив участковий Шмадюк П. Р. та весь сільський актив. Спочатку вони просили учнів, грозили, а опісля взялися до терору. Вони причепилися до учня Копчука Василя, щоб той писався до комсомолу. Коли вищезгаданий відмовився, тоді участковий взяв його до дверей та почав тиснути пальці меж дверима. Такі випадки повторювались кількаразово, поки вкінці таки не примусили декого вписатися до комсомолу. Кого вже втягнули до комсомолу, наказували нікому не признаватись про це (про тортури, - М.Ч.) ні товаришам, ні родичам.

     По кількох таких випадках діти, щоб оминути тортур і комсомолу, масово не пішли до школи.

     Сільські комсомольці мають завдання в першу чергу агітувати населення до колгоспу, до вивозу в Херсонщину, агітувати молодь, щоб вступала до первинних комсомольських організацій та брала участь в поборюванні нашого руху.

     На терені Кутського району є поодинокі комсомольці, які беруть активну участь в колективізації сільського господарства, а також агітують населення на схід виїздити. Наприклад, в селі Барвінково Кутського району секретар комсомолу Танасійчук Микола, який рівночасно є головою колгоспу, різними способами примушує селян вписуватись до колгоспу, та підписувати заяви на виїзд в Херсонщину. Він ходить поміж населення та запрошує, що хто не підпише заяви про виїзд на Херсонщину – того вивезуть органи МҐБ на Сибір, а не на Україну. Партія обіцяє йому дати 2 тисячі карбованців нагороди та прийняти його в партію, якщо з даного села більша кількість людей виїде на Схід. Однак таких комсомольців є небагато.

     Є такі села, де комсомольці зовсім не діяльні і таких комсомольців викидають з комсомолу. Наприклад, в с. Білоберезка Кутського району викинено за недіяльність з комсомолу: Петриняк Марію, Вепрійчук Козьму, Крамар Софрону, Джігаль Василя та Вепрійчук Дмитра.

     В селі Білоберезка помер секретар комсомолу, на його місце став Пилип'юк Ярослав с. Марка, 1931 р.н., а заступником його став Данилюк Володимир с. Василя, 1931 р.н.

    11 січня 1950 р. в с. Рожнів Кутського району відбулися комсомольські збори, на яких виступав представник РК ЛКСМУ Подюк Іван, син Нестора та Павлюк Василь, син Петра. Павлюк перечитав «Наказ» Ковальчука, а опісля Подюк сказав, що національна «шайка» утворилася на Україні 1918 р. І вона існує весь час аж до сьогоднішнього дня та кожночасно намагається лиходити власному мирному розвиткові України.

     Дальше закликав комсомольців, щоб допомагали викривати національні «банди» та тих, що їм допомагають. Говорив, що націоналісти запродали Україну Німеччині, що Гітлер їм обіцяв дати Самостійну Україну і т.п. Вкінці згадав про суд «Веселого» і «Підкови», які знищили в Косівському районі понад 50 невинних людей.

     Після цього винесено рішення, щоб «Накази» розповсюдити поміж молодь та по селу.

     Після цього виступили з короткими антирелігійними промовами: Данилюк Василь, с. Танасія, Левко Ірина д. Михайла, Ватаманюк Іван с. Михайла. Останній говорив, що треба очищуватися від таких комсомольців, що ходять до церкви і тим самим підривають авторитет нашої роботи серед молоді.

     Вкінці виступив голова колгоспу Вінтоняк Василь. У своїй промові називав українських революціонерів «шкурниками», «бандитами», «злодіями» і «зрадниками» українського народу.

    Після різних виступів винесли Рішення раз-назавжди покінчити з церквою і попом. Перед закінченням зборів Подюк заподав такі кличі: «Вести запеклу боротьбу проти оунівських банд, викривати їх і не давати їм вкоренитись».

    На цьому збори закінчено. Присутніх було около 30 чоловік.

    18 лютого 1950 р. в с. Город Косівського району з райкому комсомолу прибула Стьопіна Марія, яка провела комсомольські звітно-виборчі збори. З доповіддю про роботу комсомольської організації виступив секретар комсомолу Кабин. За час звітнього часу проведено 19 комсомольських зборів, випущено 6 стінгазет, та допомогали сільраді у виконанні державних і політичних завдань.

     Після цього відбулись вибори, де секретарем комсомолу дальше вибрано Кабина, а заступником Гордія Івана.

     22 лютого 1950 р. Город Косівського району визвали секретаря комсомолу в райком ЛКСМУ на бюро. Тут він позвітував, як комсомольці ведуть роботу по підготовці до виборів. На бюро прийнято цього дня до комсомолу 10 чоловік з Косова.