9 січня, на третій день Різдвяних свят, в Рожнові відбулася неординарна подія – Різдвяна зустріч волейбольної родини з нагоди 30-річчя перемоги (срібні призери України 1987 року по «Колосу») волейбольної команди дівчат Рожнівської школи.

На «Зустріч поколінь» прийшли гравці, котрі багато років тому здобували перемоги та прославляли Рожнів за межами району і області, і гравці, які зараз грають і перемагають, і прихильники волейболу зі своїми родинами.
Метою «Зустрічі поколінь» було заохотити дітей до занять волейболом, показати на прикладі їхніх попередників, як треба досягати високих результатів.

Тому у цей нелегкий час, ми всі повинні докласти зусиль, щоб не втратити жодну ланку ланцюжка, який об’єднує між собою всі волейбольні покоління. Тим більше, що в Україні зараз справжній волейбольний бум. Національні чоловіча і жіноча збірні України з волейболу вперше в історії стали переможцями Євроліги в минулому році. Вперше за період незалежності молодіжна збірна України (юнаки до 20 років) завоювала «срібло» на чемпіонаті Європи, дівоча збірна (до 17 років) і юнацька (до 18 років) вийшли у фінальну частину чемпіонату Європи 2018. В жодному ігровому виді спорту Україна не досягла таких результатів! 
Рожнів є колискою волейболу, має давні волейбольні традиції і славну спортивну історію. Але найбільше Рожнів «прогримів» 30 років назад, коли дівчата сільської школи на чолі з тренером Погребенником Петром Петровичем стали срібними призерами України, обігравши по черзі команди з таких обласних центрів як Київ, Луганськ, Чернівці, і тільки в фіналі поступились волейболісткам з Одеси. 
Тому, саме Петру Петровичу довірили завести в спортивний зал команди різних поколінь (тим, кому за 60, за 50, за 40, за 30, за 20, за 10). Відкриття заходу розпочали традиційно з Гімну і підняття Прапора України.

Потім хвилиною мовчання вшанували пам'ять покійного директора школи Галичука Є.Д., який всіляко сприяв розвитку спорту в селі, прекрасної волейболістки Копчук Марії, яка 30 років назад внесла свій вагомий вклад в перемогу дівчат, волейболістів – чемпіонів області Глушка Юрія та Струця Юрія.

Після спільної коляди всіх привітав з Різдвяними святами та побажав всім міцного здоров’я, миру і добра Рожнівський сільський голова об’єднаної територіальної громади Радиш Сергій Васильович.

Директор Рожнівського НВК «Гуцульщина» ім.Ф.Погрибеннника Радиш Ольга Юліанівна також долучилась до привітань учасників зустрічі і пообіцяла створити при школі музей волейбольної слави вихованців школи.

Працівники будинку культури ім.А.Красовського для підняття настрою підготували прекрасну концертну програму.

Пройшли роки важкі, тернисті і щасливі.
Ви всі уже батьки – дорослі, мудрі і красиві.
Але в душі ви все ж таки одна команда,
яка здобула стільки нагород.
Яка з роками несла у народ, що спорт – це сила!

Ми брали приклад з вас, захоплювались вами.
Й через роки зустрілись вже мамами.
Щоб молодість згадати не словами,
щоб показати приклад для усіх.
Що волейбол – це сила, яка поєднує нас всіх!

Лариса Зарінчук

для команди дівчат срібних призерів України

Але яка зустріч без самих матчів. Першими на майданчик вийшли ветерани волейболу яким за 60, котрі колись перемагали, а потім вчили грати молодших від себе, проти 20-річних юнаків. На цей раз молодість взяла верх над досвідом, далась в знаки ігрова практика молодших гравців, які вперше цього сезону беруть участь в чемпіонаті району з волейболу.
Після цього був центральний матч «Зустрічі поколінь», на який всі з нетерпінням чекали, а саме: дівчата (срібні призери України) 70-тих проти команди дівчат 80-тих. Сказати, що дівчата просто прийшли пограти, це нічого не сказати. Вони дуже серйозно готувались до цієї зустрічі. Спортсменки з’їхались з усіх куточків України і зарубіжжя, куди розкидала їх доля, придбали нову ігрову форму, відновили тренування, навіть 5 січня, коли вже всі ґаздині готували Святу вечерю, дівчата зібрались в спортзалі на останнє заняття.

І ось настала ця хвилина. Під оплески переповненого залу, дівчат по одній викликає на майданчик їхній наставник Погребенник П.П., розказуючи про заслуги кожного гравця. Емоції переповнювали всіх. Дочка однієї з волейболісток прилетіла спеціально з Італії, щоб вживу побачити маму на ігровому полі. Цілі родини у повному складі (батьки, свати, брати, сестри, діти, онуки) прийшли підтримати своїх спортсменок, навіть одна мама вперше в житті прийшла в спортзал, щоб подивитись як її донька грає волейбол.
Гра почалась. Падіння, прийоми, паси, нападаючі удари, повне взаєморозуміння на полі, як і 30 років тому, кожен добре знає своє місце на площадці, взаємна підтримка один одного - все було у цій грі. Деколи розум біг до м’яча швидше, ніж тіло, але нічого дивного у цьому нема. І не важливо хто переміг у цій грі, бо переміг ВОЛЕЙБОЛ і спортивний дух. 
Звичайно, після гри було нагородження гравців. Наймолодші волейболістки-школярки, яких зараз тренує Погребенник П.П., вручали срібні медалі, закуплені керівництвом Рожнівської ОТГ, своїм кумирам, які 30 років назад прославили Рожнів на цілу Україну.

Голова Рожнівської ОТГ Радиш С.В. вручив подяки за особистий внесок у розвиток, пропаганду і популяризацію волейболу в Рожнові всім гравцям. Також не оминули увагою і вручили медалі з нагоди 30-річчя перемоги волейбольної команди дівчат Рожнівської школи тим людям, які доклали своїх зусиль до цієї перемоги, а саме: тренеру, який створив цю команду Погребеннику П.П., волейбольному тренеру дівчат Миронюку І.Ф., керівнику тодішнього ФСТ «Колос» Рижку В.М., волейбольному тренеру і судді національної категорії Смеречинському В.І., директору Рожнівської школи Галичуку Є.Д., знаково, що цю медаль отримали донька і онук Євгена Дмитровича, які також грають у волейбол.

Про наш спортивний захід довідались навіть у Києві. Тому голова Федерації волейболу України, наш земляк з Івано-Франківщини, Михайло Мельник прислав іменну подяку тренеру Погребеннику П.П. за плідну роботу та розвиток волейболу на Прикарпатті і в Україні. Це справді так, адже Петру Петровичу, після успіху з дівчатами Рожнівської школи, запропонували працювати на кафедрі фізичного виховання Івано-Франківського педінституту, де він працював з 1986 по 2000 роки. Створив жіночу волейбольну команду «Університет», яка виступала спочатку в аматорській лізі, потім в другій, першій і вищій лізі України.

Паралельно на базі Івано-Франківської школи-інтернату №1 був створений спецклас з волейболу. З нього вийшло шість збірників юнацької збірної України, які вперше в історії українського волейболу виграли в Талліні (Естонія) чемпіонат Європи. Прізвища переможців: Гончарова Наталія, Гончарова Валерія, Шкурлатовська Катерина, Мандражеєва Тетяна, Лонюк Юлія, Кодола Надія (на даний момент капітан національної збірної України). Наталія Гончарова є єдиною чемпіонкою світу з ігрових видів спорту за часи незалежності України.

Зараз Петро Петрович знову повернувся у рідну Рожнівську школу і тренує молоде підростаюче покоління. І йому при врученні нагород побажали, щоб з новою командою досягнув ще вищих успіхів, як колись.