Петро Сіреджук, к. іст. н. 

      Особливістю Рожнова є те, що село розташоване на пограниччі трьох субетнографічних земель: Гуцульщини, Покуття та Буковини. З одного боку, гуцульські міста Косів, Кути, а, з іншого, - покутські Заболотів і Коломия, дещо далі - буковинські Вижниця і Чернівці.

     За переказами, давні рожнівчани на Рожнів казали ще й Рознів, така назва збереглася потепер в селах Джурів, Попельники. Вочевидь, назва Рожнів (Рознів) походить саме з мотиву його географічного розташування, бо, власне, міститься Рожнів у так званих “рожнах”, тобто у місці, де зливаються притоки Хімчинець і Тарновець з річкою Рибницею. У подібних назвах Прикарпаття, як ось: Рожнятів, Рожин, Рожниця, Рожанка, Рошнів, закладено цей самий зміст, себто впадання менших потоків, річок до більшої річки (за Р. Процаком). Річки ж нерідко слугували межами. Через це гуцульський Рожнів й опинився на перетині згаданих субетнографічних зон України. Неподалік села були й адміністративні межі.

     Схожа етимологічна версія Рожнів (Рознів) - той, що “рознимає” території не лише річками (потоками), а й дорогами. Бо, власне, тут у Рожнові, вузловому великому селі Гуцульщини, схрещені шляхи, які розходяться у різні боки.

     Припускаємо, що назву села могла утворити і словосполука “рожні люди”, тобто різні за походженням, з сусідніх, субетнографічних українських територій, котрі певний час могли зберігати діалектні відмінності у своїй вимові.

     Малоймовірне походження топоніму Рожнів й від слова “розни”, що означало збиті дерев’яні підставки під снопи збіжжя.

     До роздумів спонукає фразеологізм “йти на рожен”, тобто - на герць, або ж наражатися на смертельну небезпеку. Ймовірно, що у сиву давнину тут могла відбуватися якась битва, чи навіть, не одна.

     Схожу версію пропонує Василь Кобилюх. Рожнів (Рознів) зі санскриту (найстарішої мови світу) дослівно означає посадження, зміцнення, тобто, укріплення. Ймовірно тут височіла десь у першому півтисячолітті н.е. фортеця, добре помітна на чималу відстань (гуц. - розстань). Звісно, фортеця була у неприступному, але стратегічно важливому місці. А, отже, чинилися й часті набіги з метою заволодіти нею, які й наражали на небезпеку людей.

     Ще одну версію назви села - від слова “рожь” - подано у праці М. Борука. Нам вона видається малоймовірною.

     Існує й інша версія. Ватри для просушування зібраного збіжжя по-старо-руському звалися „рожнами”, то, може, й село цим іменем стало зватися.