1901 р. Читальні “Просвіти'' налічували 56 і 30 членів, “Народна Спілка” - недіюча, "Власна Поміч" - 39 членів. Засновником читальні на присілку "Зарікою” був отець Григорій Селянський. Окрім нього, співзасновниками просвітянського осередку були: Олекса Никифорєк, Микола Заграновський, Микола Борук, Микола Бідолах, Григорій Будзул, Лукин Ватаманюк, Давод Чорнокниш, Федір Кушнір, Яків Фенка, Микола Галичук. Він заснований на загальних зборах мешканців села З березня 1901 року.

1924 р. Драматичні гуртки були у Рожнові, Соколівці, Пістині і Хімчині. Драмгуртківці Рожнова давали в "Народному Домі” вистави. У 1925 р. просвітянськими осередками читалень парафій “Стебліцька”, “Чаплинці”, “Заріка” і “Підгора” влаштовано Франкове свято.

15 січня 1925 р. Відновлено роботу читальні на парафії “Чаплинці”. Ініціаторами відновлення були Микола Радиш і Федір Радиш.

2 лютого 1925 р. З ініціативи Василя Захарука та Григорія Захарука на присілку “Підгора” відновлено діяльність осередку “Просвіти”.

18. 10 1932. р. Рожнів - сельробівський. Через сельробівців влада закрила кооператив “Єдність” і всі чотири читальні “Просвіти”. Поліція забрала книжки з просвітянських бібліотек. Під сельробівським впливом були також просвітянські читальні в Вербівцю, Монастирку, Ст. Косові, Смодному, Рибному, Слобідці і в Микитинцях. Тут поліція вчинила те саме.

25. 01. 1933 р. Під впливом “Сельробу” в Косівському повіті перебували 12 читалень у: Вербівцю, Косові, Городі, Микитинцях, Монастириську, Москалівці, Старім Косові, Смодній, Рожнові: “Стебліцька”, “Підгора”, “Заріка”, “Чаплинці”) і Старім Косові.

1933 р. Косівська філія “Просвіти”, щоби звільнити читальні від сельробівського впливу, назначила своїх кураторів. В читальні Рожнів-Стебліцька в особах Василя Щербаня, Танасія Щербаня, Дмитра Ханя; “Підгорою” - Василя Захарука, Онуфрія Стеф’ка, Петра Строїча; “Зарікою” - Василя Вата- манюка, Михайла Борука. Юрка Никифоряка; “Чаплинці” - Федора Радиша, Юрія Рижка, Миколи Радиша. Таких кураторів Косівською просвітянською філією було призначено і в інших читальнях повіту', які потрапили під вплив сельробівців. Для прикладу, у Косові куратором назначено о. Дмитра Шевчука, а в Москалівці - о. Могильняка.

1935 р. Читальні на присілках Стебліцька та “Зарікою” опинилися в руках місцевих комуністів, які занедбали роботу читалень. До того ж, ігнорували розпорядження районної філії.

1936 р. Рожнів. Після конфіскації поліцією книг у просвітянських бібліотеках книжний фонд був невеликий. Зокрема, в бібліотеці на присілку “Чаплинці” було 127, “Підгорою” - 5, “Зарікою” - 204, “Стебліцька” - 40 книг.

1936 р. Рожнівський осередок “Просвіти” серед інших на Гуцульщині за кількістю членів належав до числа найбільших і посідав восьме місце, тобто входив у першу десятку. Про це свідчать конкретні дані того року: Кобаках - 16, Довгополі, Рафайлові - по 22, Лойовій - ЗО, Ільцях, Яворові - по 35, Кутах - 37, Бабині, Брусторах, Замагорі. Слобідці - по 40, Яблуниці - 41, Шевелівці - 45, Малому Рожині - 56. Городі - 59. Розтоках - 64, Пасічній - 65, Гриняві - 66, Пістині - 69, Акришорі - 72. Верхньому' Березові - 73, Татарові - 75, Ямній - 83, Ворохті, Горішньому Яворові - по 90, Лузі - 92, Пневі - 94, Черганівці - 98, Головах - 100, Вербівцях - 111. Прокураві - 120, Бані-Березові - 121, Білоберезці - 124, Слупейці, Смодному - по 130, Річці - 131, Монастириську - 136, Рибному - 140, Хімчині - 143, Середньому Березові - 145, Кривополі, Чорних Ославах - по 146, Нижньому Березові - 175, Дорі - 182, Іспасі - 225, Білих Ославах, Микуличині - по 233, Рожнові - 253, Шешорах - 266, Старих Кутах - 281, Космачі - 282, Делятині - 292, Чорному Потоці - 302, Заріччі - 360 і Надвірній - 834 членів.

1937 р. Працююча молодь села в грудні 1937 р. звернулася до всієї молоді Галичини взяти активну участь у підписці газети “Селянські вісті” - найкращої газети для селянських газет.