Михайло Борук  

Передмова

     Рожнів - покутське село. Його історія сягає сивої давнини. В першому столітті нашої ери Карпати і Прикарпаття заселяли слов’янські племена білих хорватів. З незапам’ятних часів люди заселяли цей край. Кам’яні предмети, знайдені в Рожнові, мідна сокира, відкопана в Хімчині, бронзова пряжка, що її знайшли в Уторопах, дають підстави припускати, що в нашій місцевості люди жили тисячі, а то й десятки тисяч років тому. Приблизно два тисячоліття тому Карпати і Покуття були окраїною могутньої Римської Імперії, що простягалась від Атлантики до Чорного моря. Римські цезарі висилали сюди на заслання бунтарів, усіх, хто не бажав коритися імператору і патриціям.

     Племена, що колись жили в Карпатах, мали тісні стосунки з давньоруськими князівствами. Літопис згадує, що в 906 році хорвати разом з іншими руськими племенами під проводом князя Олега брали участь у поході на Константинополь - столицю Візантійської імперії. Цей похід завершився перемогою руських дружин.
Через покутські землі пролягали торгові шляхи в Західну Європу. Покуття було форпостом на заході України, однією з найбагатших земель Київської держави з цінними лісами, покладами солей тощо. Феодальна роздробленість, міжусобні війни, напади кочовиків (печенігів та половців) і монголо-татарська навала спричинили економічний і політичний спад, занепад Київської Русі.

     До середини XII століття Київська Русь розпалася на самостійні феодальні князівства. Найбільшим і найсильнішим серед них на території південно- західної Русі було Галицько-Волинське, куди належало на той час Покуття, як і вся Галичина.

     Наступні століття були періодом тривалих страждань галичан, які потерпали від набігів польських, угорських, волоських, литовських і татарських загарбників. Лише угорські королі менше як за сто років здійснили 22 великі походи на Галичину. Та в середині XII століття на галицькому престолі посів князь Роман Мстиславович. До складу його володінь входили землі сучасної Молдови і Західної України в басейнах річок Дністра, Прута, Серета, а також значна частина західно-руських і литовських земель. За допомогою дружинників і городян князь Роман Мстиславович поборов опір бояр. Його військо успішно відбивало напади польських і литовських феодалів на Галицько-Волинську Русь, робило вдалі походи на половців. Але в 1205, під час походу на польських князів, Роман Мстиславович загинув. Після його смерті галицькі бояри розпочали тривалу феодальну міжусобну війну, яка торкалася й інших руських князів. У припиненні цієї боротьбі велика заслуга належала Данилові Галицькому, але йому не вдалося повністю відновити попередні кордони. Землі князівства в пониззі Дністра, Прута й Серета відійшли до молдавських господарів. У 1340 році все Прикарпаття було повністю ними загарбане. Потім за ці землі протягом десятиріч гризлися польські та угорські королі. Галичина переходила багато разів із одних рук в інші. Весь тягар безперервних воєн падав на плечі народові.

     Не раз уривався терпець тим, кому ця земля була матір’ю, і тоді земля горіла під ногами загарбників. Великі повстання проти іноземного панування відбулися в Галичині в 1370 та 1382 роках. Проте сили були нерівні, а зрадницька поведінка окремих бояр допомагала загарбникам розправитися з повсталим народом. У 1387 році польські магнати майже на шість століть захопили західноукраїнські землі, зокрема й село Рожнів.

     Польські королі розпоряджалися завойованим краєм і його населенням як їм хотілося. Вони торгували землею і людьми, віддавали їх під заставу, тощо.
У 1388 році король Ягайло позичив у молдавського воєводи 4 тисячі карбованців під заставу Галича “ис волостьію”. Очевидно, стан королівських справ не був найкращим, бо в 1411 році він знову позичає 1000 карбованців сріблом, за які обіцяє віддати міста Снятин і Коломию, як і всю покутську землю.

     Село Рожнів, за письмовими згадками, було засноване втікачами-селяна- ми від панів кріпосників з галицького та зазбручанського Поділля, переслідуваними за православну віру з Буковини, що належала тоді до Османської турецької імперії приблизно 1408 року (у 2008 р. Рожнову виповнилося 600 років).