З назви статті зрозуміло, що буде йти мова про дуже древню історію Рожнова, про яку в історія села, є всього один рядок, "на території села було розкопано могильник культури карпатських курганів". Смію запевнити Вас, у великій цінності цього рядка, цінності, яка збільшує історію села на приблизно тисячу років і доводить, що на території нашого села в відрізку 2 - 5ст. н.е. існувало поселення з своєю самобутною ідентичною культурою, яку згодом було названо "культурою карпатських курганів".

   Дивно чому ніхто з істориків, які, до тепер писали історію села, не зацікавив даний рядок. В даній статті, попробуємо разом розібратись, що то воно таке "Культура карпатських курганів" і яке місце в ній, займав Рожнів.

   В книгах про археологічні дослідження культури карпатських курганів, декількома словами згадуються розкопки в 1886 році, в селі Рожнів, на схилі гори Солотвино, групи курганів, директором Львівського міського архіву Олександр Чоловським. Ніякої інформації по даних розкопках до нас не дійшло, окрім того, що це були перші розкопки і перше виявлення нової самобутної культури, невідомої до того часу.

   Виглядає, це досить дивним, бо це були перші розкопки культури, яка згодом буде названа, культурою карпатських курганів, а перше виявлення особо цінується. По всіх законах археології, нову виявлену археологічну культуру називають в честь населеного пункту вблизь якого її виявили, приклад: Черняхівська культура - виявлена біля села Черняхів, Пшеворська культура - виявлена біля міста Пшевор, Трипільська культура - виявлена біля села Трипілля. Дана культура повинна б носити назву "Рожнівська культура"... та в звязку з відсутністю матеріалів перших розкопок на момент формування перших описів, культурі була дана нейтральна назва "культура карпатських курганів" "

   Отож, розкопки О. Чоловського, на г.Солотвина, стали початком формування вченння про археологічну культуру часів пізньоримської імперії на території Українських Карпат. Постає питання: Чому, науковцем не було оприлюднено матеріалів розкопок? Думаю, відповідь варто шукати в самій особі О. Чоловського, який попри дослідження історії Галичини, був поляком і вважав, що своєму окультуренню Галичина повинна завдячувати Польщі і польській культурі. А тут, на Прикарпатті, археологічна культура 2 - 5ст. і це, означало б древність, ідентичність галицького народу. Та, як би там не було, матеріали розкопок зникли ... 

   Вдруге археологічні розкопки проводились в 1932му році, значить інформація (матеріали) про розкопки Чоловського таки були, було розкопано шість курганів, виявлені поховання в гончарних урнах. (знаходив десь сліди на дані інформацію по даних розкопках, які вели в Канадські газети 30х років, якщо дана інформація, колись буде найдена, опублікую її тут). Відомо, єдине, в курганах були виявлені трьохручні вази і поховальні саркофаги , викладені з каміння.

   Ким був народ культури карпатських курганів, достеменно невідомо, дослідники висувають теорії, що це були тайфали, одне з вест-готських племен, північні фракійці, племена карпів, які  згідно з  римськими хроніками I сторіччя жили в Карпатах.... єдиної правдоподібної теорії, на дану тему, не існує, все обмежується виключно припущеннями.

 Короткий опис "Культури карпатських курганів".

  Поховальний обряд:

  Поховальному ритуалу культури карпатських курганів притаманне виключно трупоспалення. У більшості випадків кремація здійснювалася на тому ж місці, де насипався курган. Поховання на місці кремації є однією з найхарактерніших ознак прикарпатського поховального обряду. Свідченням того, що поховання здійснювалося на місці кремації, є виявлені під курганними насипами ділянки сильно перепаленого ґрунту. Товщина обпалу становить від 2 до 10—15 см, що засвідчує досить сильну і тривалу дію вогню. Потрібно зазначити, що уламки обгорілого дерева, залізні цвяхи та скоби, що інколи трапляються при розкопках карпатських курганів, дозволяли дослідникам припускати застосування при спаленні помосту. 

   У похованнях культури карпатських курганів знайдено фібули, окуття поясів, поясні пряжки та пряжки від взуття, намистини, браслети та інші прикраси. Від багатьох з них, внаслідок дії вогню, залишилися тільки грудки сплавленого скла, срібла та бронзи. Отже, прикарпатці спалювали померлого в одязі, разом із прикрасами, тож, очевидно, мав місце обряд одягання та прикрашання небіжчика. У цій же першій фазі, очевидно, збиралися речі, які мали бути покладені до могили. Це ножі, прясла, предмети кінської збруї, наконечники стріл, серпи, наральники, скляні вироби, а найчастіше керамічний посуд. На підготовленій площі споруджувалися поховальні конструкції, що мали різне призначення у системі магічних, релігійних вірувань стародавнього населення. Дерев’яна чотиристовпова споруда, так званий «будиночок мертвих», очевидно символізувала житло, надане покійному для потойбічного життя. Потрібно думати, що інше призначення було у стовпових дерев’яних і кам’яних огорож та ровиків навколо поховальних вогнищ, сліди яких виявлені у карпатських курганах

   Поховання культури карпатських курганів дослідники розділяють на три типи: ямні, урнові, на горизонті. На Солотвині були виявлені саме урнові поховання, отож детальніше розкажемо саме про них. Кальциновані кістки клали в посудину, яку ставили в ямку. Здебільшого вони були чисто перебрані. Найчастіше ямки з урнами знаходилися в центральній частині кургану і мали круглу або овальну форму. Урнами слугували, в переважній більшості, гончарні посудини як столові, так і кухонні.

   Під час досліджень карпатських могильників у деяких курганах простежено сліди різних конструкцій, влаштованих з дерева.Чотирьохстовпові будівлі, залишки яких виявлено в деяких курганах, очевидно, символізували житло небіжчика у потойбічному світі. Можна думати, що дерев’яні підкурганні конструкції в поховальному обряді носіїв культури карпатських курганів виконували різну магічну роль. 

   На місці спалення небіжчика насипався курган висотою 1-1.5 метра, діаметром 4-5метрів.

   Також окрім людських кісток в могильниках науковці знаходили багато кісток домашніх тварин, це були: кінь, бик, вівця, свиня, собака і птиця, на першому місці був кінь. Присутність спалених кісток коня зафіксована в кожному з тих курганів, де проводилося вивчення палеозоологічного матеріалу, іноді навіть в кількості 2–3 особин. Можна думати, що переважання саме коней серед жертовних тварин у карпатських курганних похованнях пов’язане з їх особливою роллю у способі життя прикарпатського населення.