Стаття із книги "Рожнів: Нариси історії села"

Автор:Танасій Михайлович Магдич        


        Магдич Танасій Михайлович народився 15 травня 1933 р., навчався у Рожнівській школі. У 1945 р. загинув батько, а у 1950 р. від туберкульозу померла мама. Залишився один без родини, закінчив 7 класів.

        Його влаштували помічником кіномеханіка у Рожнові в сільському Народному Домі. Отримував зарплатню 360 карбованців, так пропрацював до грудня 1951 р. Потім закінчив курси бракирів, приїхав у Жаб’є, звідки його скерували приймати ліс у с. Зеленому (Явірник).

       Даний текст з книги "Рожнів: нариси історії села"

 Автор статті: Марія Гушул      


В нас працю люблять, і пісні, і танці.
Співай із нами - слухай і радій,
Добро бажають всім Вам Зарічанці І здійснення крилатих мрій!
Хай завжди в Вашім домі будуть Достаток, злагода, і радість, і пісні,
І коровай з пашнистої пшениці Рум ’яний, запашний на Вашому столі.

Автор: Марія Свирид Стаття з книги "Рожнів: нариси історії села"   

         Рожнів - мальовниче село на Прикарпатті. Воно мов на долонях захищено від вітрів горами. Вічнозелені вершини Карпат, стрімкі гірські потічки, річки, казкові краєвиди завжди вабили гостей та жителів краю. Славиться Рожнів чудовими виробами умільців: вишивальниць, ткаль, різьбярів. Ці мальовничі місця додавали наснаги Іванові Франкові, Лесі Українці, Михайлу Коцюбинському, Гнатові Хоткевичу, Федорові Погребеннику, Марії Стеф’юк, Василеві Ватаманюку, Василеві Стефураку, Богдану Радишу.

         Славиться село народними талантами, культурою, побутом. Якщо почуєте, що хтось назве Рожнів Солов’їним селом, не дивуйтеся. Люблять у Рожнові пісню - вірну супутницю в праці й житті. Бо пісня глибоко западає в душу і приваблює так, як казкове барвисте мереживо, зіткане із живих кольорів і відтінків, що на стежинах дитинства вбираються з молоком матері і з ними ніколи не розлучаються.

Рожнівська школа-ліцей імені Ф.Погребенника .